" Іван Брюховецький та Павло Тетеря - уособлення періоду так званої Руїни - тієї сумної доби української історії, коли, за влучним висловом козацького літописця початку ХVІІІ ст. Самійла Величка, «задля срібла й злата не тільки кожен дав би виколоти собі око, а й брата і отця свого не пощадив би...».
"У 1662-1663 pp., оточений презирством більшості козаків та селян, неспроможний протистояти полякам, Юрій Хмельницький відмовляється від гетьманської булави і постригається в ченці (під іменем Гедеон). На посаду гетьмана Правобережжя обирається П. Тетеря, православний шляхтич з Волині, один із прибічників Богдана Хмельницького, який був одружений з його дочкою. За часів гетьманства Виговського він став генеральним писарем, мав хорошу освіту, але водночас відзначався ненаситним користолюбством, егоїзмом та жорстокістю. " Хотів об'єднати Україну з Польщею.
Іван Брюховецький виставляв себе захисником голоти. Він відзначався хитрістю, честолюбством, егоїзмом та поверховим розумінням суспільного життя. На Чорній Раді під Ніжином у червні 1663 р. за підтримки царських військ він обирається гетьманом Лівобережної України. Брюховецький стратив своїх конкурентів на гетьманську булаву, дав дозвіл бідноті грабувати і знищувати багатих козаків у районі Ніжина і поставив своїх прибічників на командні посади, вигнавши попередніх старшин. Законним володарем України він вважав царя. Погляди Брюховецького і Тетері відображали занепад політичної думки на Україні, який принесла «Руїна». Вони відмовилися від широких державницьких планів, характерних для Богдана Хмельницького та його уряду, і вели народ - один під царя, другий - під короля і шляхту. Розкол України поглиблювався." Білоцерківський В.Я.
Іва́н Нечу́й -Леви́цький (1838-1918) - український письменник, майстер художньої прози, драматург, лінгвіст, етнограф, фольклорист, педагог. "Пізнайте істину і вона зробить вас вільними!, - говорив митець.