Студентський хор Київської нац. муз. академії (Консерваторії)
Диригент П. Муравський
Серед пісень, що їх Леонтович записував від Н.В. Танашевич у с. Стражгороді Гайсинського повіту на Поділлі на початкові квітня (на Великдень) 1920 р., була й «А вже смерть», записуючи яку, Леонтович визначив: «Смертенна». Протягом літа чи восени 1920 р. він цю пісню опрацював і дуже любив її наспівувати. Наприкінці грудня 1920 р., готуючись до концерту, він почав був її розучувати з хором, але не встиг вивчити, бо 12 січня 1921 р. пішов із Тульчина до с. Марківки відвідати батька і ...вже більше не повернувся. Уперше цю пісню виконував Тульчинський Державний Хор у лютому 1921 р. на концерті, присвяченому пам’яті М. Д. Леонтовича; під час виконання її повнісінька заля істерично ридала...У першому виданні збірника пісню цю було видруковано без фіналу. Повну розкладку ми одержали з двох джерел: 1) від 1.1. Чижського, що був учнем Леонтовича, співав у Тульчинському хорі і 27/ХІІ 1920 р. списав до свого зошиту ту розкладку, та 2) від т. Д. Балацького, що одержав її влітку 1921 р. від учителя Я. Д. Ґреха, із яким Леонтович приятелював.Н.І. Чижський. У Музичному Архіві Леонтовича (в Київській Філії ВУТОРМ) переховується зошит, до якого хтось списав цю розкладку; на жаль, кінець зошиту, де був кінець 3-го куплета «Смерти» (тобто фінал), десь зник. Початок тексту 3-го куплета тут такий: «А вже смерть та до хати входить та все потихеньку...».
А вже смерть та по дворі ходить,
А вже потихеньку до мене приходить,
Та все потихеньку, та все помаленьку
До мене приходить.
Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти,
Та не дайте мені вмерти.
А вже смерть та по сінях ходить,
А вже потихеньку до мене приходить,
Та все потихеньку, та все помаленьку
До мене приходить.
Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти,
Та не дайте нені вмерти,
А вже смерть та по хаті ходить,
А вже потихеньку до мене приходить,
Та все потихеньку, та все помаленьку
До мене приходить.
Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти,
Не дайте мені вмерти.
(ukrnotes.in.ua/leontovych_prym...)