Львівський вокзал не лише зустрічає гостей, але є пам'яткою архітектури, вартою уваги. @supyk
Жүктеу.....
Пікірлер: 43
@user-xc1nv2wt3z4 ай бұрын
Дуже гарне відео не приставаю знімати дякую
@banderasua73 Жыл бұрын
Дуже гарне відео . Дякую !
@yaroslavmashchak9222 Жыл бұрын
Дуже дякуємо авторові за гарне відео і дуже цікаву розповідь. Все буде Укрвїна!
@user-mk4bv6es8d
Жыл бұрын
Что значит все будет Украина,с какой стати.Странные вы люди нигде не были ,ничего не знаете ,придумали себе лозунги и кричите их,развалился вы свою Украину и детей своих поубивали
@lesyadana6771
Жыл бұрын
@@user-mk4bv6es8d и знаємо, що це означає. Пароль для людей, без зайвих хромосом.
@user-mk4bv6es8d
Жыл бұрын
@@lesyadana6771 ни совести ,ни чести,после церквей займитесь памятниками и могилами своих дедов и отцов,про историю забыли,а все остальное и не знаете.Зомби
@user-jz7uk3fd5q Жыл бұрын
До того, що львівський вокзал, майже, зберіг свій первісний вигляд (був добудований тільки другий поверх), а не став потворою в стилі "сталінського ампіру" , долучився мій батько, який з 1944 року очолював відділ вокзалів львівської залізниці (до 41-го року він теж працював на залізниці у Львові). Разом з своїм колєгою Ревуцьким (на превеликий жаль не пам'ятаю його імені та побатькові) вони їздили до Москви і наполягали про збереження львівського вокзалу, за що ледве не потрапили у "вороги народу". І тільки загальні збори працівників вокзальних служб, касирів і робітників "п' ятого парку" , які проходили в РОКСі, дали можливість моєму батькові і його товаришу зберегти волю, а може і життя. Бо радянська влада вважала архітектуру вокзалу буржуазною і не притаманною соціалістичному ладу.
@supyk
Жыл бұрын
Дякую, пан Віктор, за інформацію. Тоді, дійсно, могли й життям заплатити. Зараз ще прибрали радянський фонтан. І вигляд чудовий.
@user-ye1ej1im9m Жыл бұрын
Львівська залізниця, яка на початку сполучала міста Львів та Перемишль, стала першою залізницею в Україні ( 1861р.)
@JandeVu Жыл бұрын
Найбільш розповсюджена ширина колії для залізниці 1435мм. І вона є не лише на просторі країн ЄС. Російська має ширину 1520мм. На сьогодні актуальніше повернути зализницю України на 1435мм.
@supyk
Жыл бұрын
Так, зрозуміло, але це довгий та вартісний процес. Швидше за все ще довго буде не цього.
@user-se9wc6rm6y
Жыл бұрын
А колесние пари ,на подвіжном составі , у західних партнерів будите позичати?
@supyk
Жыл бұрын
@@user-se9wc6rm6y Прикордонний рух налагоджений добре на свому стандарті. Дальші лінії обслуговують пари, теж накатано. А якщо цікавить глибше, то робіть запит до керівництва Укрзалізниці. Кожен займається своїм.
@andriymelnyk8037
Жыл бұрын
@@user-se9wc6rm6y Самі перепресують. Нові вагони для УЗ виготовляють в Україні
@fonlaut7386
Ай бұрын
Це не доцільно. Навіть коли Україна вже буде 50 років в ЕС, в нас і надалі буде зберігатись колія 1520 мм. Доречі, в Іспанії і Португалії ширина колії 1668 мм. В Фінляндії 1520 мм, ...
@my93vr4 Жыл бұрын
my home town
@oyum6208 Жыл бұрын
Петро перший про залізницю ще нічого не чув. Це витвір XIX сторіччя.
@supyk
Жыл бұрын
Це зрозуміло. Тому це стара легенда про залізницю. Залізничники, зазвичай її добре знають. А з казки слів не викинеш.
@user-dq7nu3jq7p Жыл бұрын
И я стоял около входа, потом помню я пошел на платформу , на моем канале прекрасный вокзал, он похож дебаркадером
@azalea.732Ай бұрын
Як у тому вокзалі з тяжкими сумками таскатись, ні ліфту, ні єкскалатору!
@MykolaKML Жыл бұрын
Що до міту про стандарт колії. Цей міт брехливий з самого початку. Бо в часи петра первого мови про жодну залізницю в нинішньому розумні не було. Були окремі колії при підприємствах для підвозу матеріалів (дерева, вугілля, руди). Кожна така колія робилась по індивідуальному проекту з тих матеріалів що були на місті. Відповідно жодного стандарту колії не було. Про так звану заводську залізницю Черепанова то вона мала ла ширину колії більше двох метрів. І про існувала вона недовго. Що до тої залізниці і її "руского" стандарту правду казати в моковії не бажають казати. А лише відбріхуються цим нецензурним і на це є вагома причина. Тепер як все було насправді. Першу правдиву залізницю між мАсквой і теперішнім пУтлеградом почали будувати через 120 років як врізав дуба петро пєрвий. Тому він ніяк не міг визначати якої ширини буде колі. Це було вже за часів нІкалашки пЕрвого. Сам нікакалашка був ще тим ретроградом і був проти всього нового втім і проти будівництва залізниці. Але все ж його вмовили дати дозвіл на будівництво колії. Основним аргументом було перевезення військ, що показала Кримська війна 1852-1854 року. Одною з причин програшу у війні була технічна відсталість втім і відсутність залізниці. Так от колію будували Американські інженери з Південних рабовласнивських штатів. І коли зайшла мова якого стандарту ширини будувати колію Європейску "стандартну"(Сфансона) чи Американьського стандарту. Тут і прозвучала відповідь нІкалашки первого, звісно американського стандарту. Щоб Європейські потяги не змогли їздити по рАсейськой залізниці у випадку війни. Так що різниця в стандарті колії мала чисто військову аргументацію. Що до самої ширини то вона мала ширину рівно 5-пять футів шо відповідає 1524 мм. Тому мокшанці не розказують правдиво звідки взялась ця ширина. Це виходить їм "піндоси" побудували колію. А тепер подальший розвиток подій. Стандарт 5-футів (1524 мм) в Південних штатах США проіснував до завершення громадянської війни, в якій південь програв. Після цього колію на півдні було перепрошито на стандартну ширину 1435 мм, як в Північних штатах переможці. Таким чином цей стандарт залишився на території рАсейской імперії потім совка. Ще цей стандарт донедавна використовували в районі Панамського каналу. На залізниці яка дублює Панамський канал. Але її недавно теж переробили під стандарт 1435 міліметрі. В подальшому в 70-роках 20-століття в совку рішили заокруглити ширину до 1520 мм. Причому це зробили не повністю. Змінили тільки в одному стандарті для залізниці. В стандарті для трамваїв та інших досі зазначено ширину 1524 мм. Також стандарт 1524 мм залишився в країнах Балтії та Фінляндії. Вони просто не захотіли змінювати стандарт вслід за москалями. А по суті стандарти 1524 і 1520 мм є одинакові. Бо це є номінальна ширина колії. Насправді вона має певні допуски які в обох стандартах ширини є одинакові.5
@supyk
Жыл бұрын
Дякую за такий вичерпний коментар. Зрозуміло, що міф це непідтверджена історія, або неправдива. Я концентрувався не на історії залізниці взагалі, а на Львівській залізниці. Ви навели багато гарних фактів. Тільки там вкралась помилка відносно Кримської війни 1854 замість 1954. Дуже дякую ще раз
@MykolaKML
Жыл бұрын
@@supyk Помилку з роками виправив. А що до роз'яснень. Коли я ще в часи совка вчився в училищі залізничників №1, нам розказували цю та іншу байку про "крюк на напряму мокшанськ-ленінгад", як про доконаний історичну дійсність. А шо було насправді я взнав набагато пізніше. Тоді до речі недуже розказували про історію Лавської залізниці та заходу України загалом. Розказували під видом історії zzzr основному історію масковії та її велич. А про Україну були тільки згадки як про молодшу сестру.
@supyk
Жыл бұрын
@@MykolaKML Як є закони фізики так є і гуманітарні закони. Знаючи ці закони, влада, ідеологи, технологи, психологи використовують це. В совку гарно це робили і тому на моксельленді до сьогодні живе міф о вєлічіі. Не важливо, яка є реальність, а важливо як є в головах людей. Тому Ви як залізничник давайте щось цікаве для наповнення добрим, а я стараюсь як гід робити це зі своєї сторони.
@igorfalkovsky28659 ай бұрын
Все класно на львівському вокзалі, але присісти відпочити можливо тільки за гроші. Відсутні лавочки, до залів очікування вхід лише за гроші.
@supyk
9 ай бұрын
Дякую за коментар. Там є безкоштовний зал очікування між входом праворуч та головним, але там зазвичай багато людей. Інші за гроші. Але є простір назовні з лавочками, зараз там досить непогано зробили та багато кафе, піцерій і т.д. А як є час, то краще вийти в місто, все поруч.
@user-qe3uk1bu7k Жыл бұрын
Залізниця в російській імперії заснована в 1837 році при царю Миколі І, при чому тут Петро І, який помер в 1725 році
@supyk
Жыл бұрын
Це зрозуміло. Не плутайте факт з легендою. Я говорив, що це легенда. Як казка про Червону шапку. Ніхто не заперечує, що вовк розмовляє.
@supyk
Жыл бұрын
Дякую за коментар.
@user-if9yd1fk3r Жыл бұрын
Пан не знає історії цар Петро жив до 1725 року коли про залізницю ще не було мови а от Олександр або Микола могли бути
@supyk
Жыл бұрын
Дякую, що додивились відео до кінця. Я говорив, що існує така легенда про Петра. Тобто непідтверджена історія, що передається з вуст в уста. Там час неважливий як в казці. Легенду не можна спростувати, бо це придумана історія. А коли жив Петро, то думаю всі знають. І в моїх відео теж є згадки.
@andriymelnyk8037
Жыл бұрын
@@supyk Ще раз повторюю, що в легенді чули дзвін та не знали звідки він. Першу залізницю загального користування між Пітером і масквою будували в часи МИКОЛИ ПЕРШОГО а не Петра І
@supyk
Жыл бұрын
@@andriymelnyk8037 Та це зрозуміло, про це й так всі знають, хто вчив історію. Ви ж не спростовують науковими методами казку про колобка, що хлібобулочні вироби не розмовляють. Тут важлива мораль, висновок, заключення.
@andriymelnyk8037 Жыл бұрын
Не Петро І а Микола І. Чули що І але не чули хто.
@supyk
Жыл бұрын
Це легенда, видумана історія, тому я не перекручував і не міняв персонажів. Тут час не важливий. Я так зрозумів, що Ви її вперше почули. Це як зустрічаються Лєнін, Сталін, Брєжнєв і питають чи хтось щось будував? Всі відповідають: ні, тоді, що ж Горбачов збирається перебудовувати. Є ще про зустріч релігійних лідерів, які жили взагалі в різні епохи і т. д. Підійдіть до цього образно.
@acatcia Жыл бұрын
тупо з Wiki інфа, місцями слово в слово
@supyk
Жыл бұрын
Дякую за коментар та перевірку. А то, знаєте, люди завжди раніше знаходили, що я не так сказав як у Вікі. А чому Ви сказали, що жіночка символізує Галичину, а Вікі пише, що це залізниця і т.д. Тепер хоч порадію, що немає розбіжностей.
@acatcia
Жыл бұрын
@@supyk Та будь ласка) Насправді, ще дуже цікаво за дебаркадер, шкода що ви за нього нічого не сказали, адже це унікальний елемент для України і цікаво було б десь ще про нього щось дізнатись, бо інформації обмаль)
@supyk
Жыл бұрын
@@acatcia Я, чесно кажучи, навіть не думав, що в Києві чи в інших великих містах немає. А таки ні. Тільки треба пам'ятати, що в 1903-04 Львів був столицею Галичини і Льодомерії в АУ. Краків, наприклад, має, бо Західна столиця. Чернівці якось не розжились, хоча Буковина відокремилась від Галицької адміністрації, там не крутились такі гроші і не таке значення. Але єпископи собі палац грохнули добрий(університет). Я не залізничник, я гід. А що дуже мені подобається так це залізниця в прикордонні х ЄС, там є 2 в 1 щоб не перекладати вагони.
@acatcia
Жыл бұрын
@@supyk Так відповідаєте, ніби я вас звинуватив у чомусь. Я просто написав, що цікаво було б почути чи побачити більше про дебаркадер а ви тут мені щось про краків, інші міста.. я ж не докопуюсь. Чи вам підходять тільки лесливі коментарі?
@acatcia
Жыл бұрын
@@supyk і ще одне: дебаркадер - це не про залізничників а про архітекторів.
Пікірлер: 43
Дуже гарне відео не приставаю знімати дякую
Дуже гарне відео . Дякую !
Дуже дякуємо авторові за гарне відео і дуже цікаву розповідь. Все буде Укрвїна!
@user-mk4bv6es8d
Жыл бұрын
Что значит все будет Украина,с какой стати.Странные вы люди нигде не были ,ничего не знаете ,придумали себе лозунги и кричите их,развалился вы свою Украину и детей своих поубивали
@lesyadana6771
Жыл бұрын
@@user-mk4bv6es8d и знаємо, що це означає. Пароль для людей, без зайвих хромосом.
@user-mk4bv6es8d
Жыл бұрын
@@lesyadana6771 ни совести ,ни чести,после церквей займитесь памятниками и могилами своих дедов и отцов,про историю забыли,а все остальное и не знаете.Зомби
До того, що львівський вокзал, майже, зберіг свій первісний вигляд (був добудований тільки другий поверх), а не став потворою в стилі "сталінського ампіру" , долучився мій батько, який з 1944 року очолював відділ вокзалів львівської залізниці (до 41-го року він теж працював на залізниці у Львові). Разом з своїм колєгою Ревуцьким (на превеликий жаль не пам'ятаю його імені та побатькові) вони їздили до Москви і наполягали про збереження львівського вокзалу, за що ледве не потрапили у "вороги народу". І тільки загальні збори працівників вокзальних служб, касирів і робітників "п' ятого парку" , які проходили в РОКСі, дали можливість моєму батькові і його товаришу зберегти волю, а може і життя. Бо радянська влада вважала архітектуру вокзалу буржуазною і не притаманною соціалістичному ладу.
@supyk
Жыл бұрын
Дякую, пан Віктор, за інформацію. Тоді, дійсно, могли й життям заплатити. Зараз ще прибрали радянський фонтан. І вигляд чудовий.
Львівська залізниця, яка на початку сполучала міста Львів та Перемишль, стала першою залізницею в Україні ( 1861р.)
Найбільш розповсюджена ширина колії для залізниці 1435мм. І вона є не лише на просторі країн ЄС. Російська має ширину 1520мм. На сьогодні актуальніше повернути зализницю України на 1435мм.
@supyk
Жыл бұрын
Так, зрозуміло, але це довгий та вартісний процес. Швидше за все ще довго буде не цього.
@user-se9wc6rm6y
Жыл бұрын
А колесние пари ,на подвіжном составі , у західних партнерів будите позичати?
@supyk
Жыл бұрын
@@user-se9wc6rm6y Прикордонний рух налагоджений добре на свому стандарті. Дальші лінії обслуговують пари, теж накатано. А якщо цікавить глибше, то робіть запит до керівництва Укрзалізниці. Кожен займається своїм.
@andriymelnyk8037
Жыл бұрын
@@user-se9wc6rm6y Самі перепресують. Нові вагони для УЗ виготовляють в Україні
@fonlaut7386
Ай бұрын
Це не доцільно. Навіть коли Україна вже буде 50 років в ЕС, в нас і надалі буде зберігатись колія 1520 мм. Доречі, в Іспанії і Португалії ширина колії 1668 мм. В Фінляндії 1520 мм, ...
my home town
Петро перший про залізницю ще нічого не чув. Це витвір XIX сторіччя.
@supyk
Жыл бұрын
Це зрозуміло. Тому це стара легенда про залізницю. Залізничники, зазвичай її добре знають. А з казки слів не викинеш.
И я стоял около входа, потом помню я пошел на платформу , на моем канале прекрасный вокзал, он похож дебаркадером
Як у тому вокзалі з тяжкими сумками таскатись, ні ліфту, ні єкскалатору!
Що до міту про стандарт колії. Цей міт брехливий з самого початку. Бо в часи петра первого мови про жодну залізницю в нинішньому розумні не було. Були окремі колії при підприємствах для підвозу матеріалів (дерева, вугілля, руди). Кожна така колія робилась по індивідуальному проекту з тих матеріалів що були на місті. Відповідно жодного стандарту колії не було. Про так звану заводську залізницю Черепанова то вона мала ла ширину колії більше двох метрів. І про існувала вона недовго. Що до тої залізниці і її "руского" стандарту правду казати в моковії не бажають казати. А лише відбріхуються цим нецензурним і на це є вагома причина. Тепер як все було насправді. Першу правдиву залізницю між мАсквой і теперішнім пУтлеградом почали будувати через 120 років як врізав дуба петро пєрвий. Тому він ніяк не міг визначати якої ширини буде колі. Це було вже за часів нІкалашки пЕрвого. Сам нікакалашка був ще тим ретроградом і був проти всього нового втім і проти будівництва залізниці. Але все ж його вмовили дати дозвіл на будівництво колії. Основним аргументом було перевезення військ, що показала Кримська війна 1852-1854 року. Одною з причин програшу у війні була технічна відсталість втім і відсутність залізниці. Так от колію будували Американські інженери з Південних рабовласнивських штатів. І коли зайшла мова якого стандарту ширини будувати колію Європейску "стандартну"(Сфансона) чи Американьського стандарту. Тут і прозвучала відповідь нІкалашки первого, звісно американського стандарту. Щоб Європейські потяги не змогли їздити по рАсейськой залізниці у випадку війни. Так що різниця в стандарті колії мала чисто військову аргументацію. Що до самої ширини то вона мала ширину рівно 5-пять футів шо відповідає 1524 мм. Тому мокшанці не розказують правдиво звідки взялась ця ширина. Це виходить їм "піндоси" побудували колію. А тепер подальший розвиток подій. Стандарт 5-футів (1524 мм) в Південних штатах США проіснував до завершення громадянської війни, в якій південь програв. Після цього колію на півдні було перепрошито на стандартну ширину 1435 мм, як в Північних штатах переможці. Таким чином цей стандарт залишився на території рАсейской імперії потім совка. Ще цей стандарт донедавна використовували в районі Панамського каналу. На залізниці яка дублює Панамський канал. Але її недавно теж переробили під стандарт 1435 міліметрі. В подальшому в 70-роках 20-століття в совку рішили заокруглити ширину до 1520 мм. Причому це зробили не повністю. Змінили тільки в одному стандарті для залізниці. В стандарті для трамваїв та інших досі зазначено ширину 1524 мм. Також стандарт 1524 мм залишився в країнах Балтії та Фінляндії. Вони просто не захотіли змінювати стандарт вслід за москалями. А по суті стандарти 1524 і 1520 мм є одинакові. Бо це є номінальна ширина колії. Насправді вона має певні допуски які в обох стандартах ширини є одинакові.5
@supyk
Жыл бұрын
Дякую за такий вичерпний коментар. Зрозуміло, що міф це непідтверджена історія, або неправдива. Я концентрувався не на історії залізниці взагалі, а на Львівській залізниці. Ви навели багато гарних фактів. Тільки там вкралась помилка відносно Кримської війни 1854 замість 1954. Дуже дякую ще раз
@MykolaKML
Жыл бұрын
@@supyk Помилку з роками виправив. А що до роз'яснень. Коли я ще в часи совка вчився в училищі залізничників №1, нам розказували цю та іншу байку про "крюк на напряму мокшанськ-ленінгад", як про доконаний історичну дійсність. А шо було насправді я взнав набагато пізніше. Тоді до речі недуже розказували про історію Лавської залізниці та заходу України загалом. Розказували під видом історії zzzr основному історію масковії та її велич. А про Україну були тільки згадки як про молодшу сестру.
@supyk
Жыл бұрын
@@MykolaKML Як є закони фізики так є і гуманітарні закони. Знаючи ці закони, влада, ідеологи, технологи, психологи використовують це. В совку гарно це робили і тому на моксельленді до сьогодні живе міф о вєлічіі. Не важливо, яка є реальність, а важливо як є в головах людей. Тому Ви як залізничник давайте щось цікаве для наповнення добрим, а я стараюсь як гід робити це зі своєї сторони.
Все класно на львівському вокзалі, але присісти відпочити можливо тільки за гроші. Відсутні лавочки, до залів очікування вхід лише за гроші.
@supyk
9 ай бұрын
Дякую за коментар. Там є безкоштовний зал очікування між входом праворуч та головним, але там зазвичай багато людей. Інші за гроші. Але є простір назовні з лавочками, зараз там досить непогано зробили та багато кафе, піцерій і т.д. А як є час, то краще вийти в місто, все поруч.
Залізниця в російській імперії заснована в 1837 році при царю Миколі І, при чому тут Петро І, який помер в 1725 році
@supyk
Жыл бұрын
Це зрозуміло. Не плутайте факт з легендою. Я говорив, що це легенда. Як казка про Червону шапку. Ніхто не заперечує, що вовк розмовляє.
@supyk
Жыл бұрын
Дякую за коментар.
Пан не знає історії цар Петро жив до 1725 року коли про залізницю ще не було мови а от Олександр або Микола могли бути
@supyk
Жыл бұрын
Дякую, що додивились відео до кінця. Я говорив, що існує така легенда про Петра. Тобто непідтверджена історія, що передається з вуст в уста. Там час неважливий як в казці. Легенду не можна спростувати, бо це придумана історія. А коли жив Петро, то думаю всі знають. І в моїх відео теж є згадки.
@andriymelnyk8037
Жыл бұрын
@@supyk Ще раз повторюю, що в легенді чули дзвін та не знали звідки він. Першу залізницю загального користування між Пітером і масквою будували в часи МИКОЛИ ПЕРШОГО а не Петра І
@supyk
Жыл бұрын
@@andriymelnyk8037 Та це зрозуміло, про це й так всі знають, хто вчив історію. Ви ж не спростовують науковими методами казку про колобка, що хлібобулочні вироби не розмовляють. Тут важлива мораль, висновок, заключення.
Не Петро І а Микола І. Чули що І але не чули хто.
@supyk
Жыл бұрын
Це легенда, видумана історія, тому я не перекручував і не міняв персонажів. Тут час не важливий. Я так зрозумів, що Ви її вперше почули. Це як зустрічаються Лєнін, Сталін, Брєжнєв і питають чи хтось щось будував? Всі відповідають: ні, тоді, що ж Горбачов збирається перебудовувати. Є ще про зустріч релігійних лідерів, які жили взагалі в різні епохи і т. д. Підійдіть до цього образно.
тупо з Wiki інфа, місцями слово в слово
@supyk
Жыл бұрын
Дякую за коментар та перевірку. А то, знаєте, люди завжди раніше знаходили, що я не так сказав як у Вікі. А чому Ви сказали, що жіночка символізує Галичину, а Вікі пише, що це залізниця і т.д. Тепер хоч порадію, що немає розбіжностей.
@acatcia
Жыл бұрын
@@supyk Та будь ласка) Насправді, ще дуже цікаво за дебаркадер, шкода що ви за нього нічого не сказали, адже це унікальний елемент для України і цікаво було б десь ще про нього щось дізнатись, бо інформації обмаль)
@supyk
Жыл бұрын
@@acatcia Я, чесно кажучи, навіть не думав, що в Києві чи в інших великих містах немає. А таки ні. Тільки треба пам'ятати, що в 1903-04 Львів був столицею Галичини і Льодомерії в АУ. Краків, наприклад, має, бо Західна столиця. Чернівці якось не розжились, хоча Буковина відокремилась від Галицької адміністрації, там не крутились такі гроші і не таке значення. Але єпископи собі палац грохнули добрий(університет). Я не залізничник, я гід. А що дуже мені подобається так це залізниця в прикордонні х ЄС, там є 2 в 1 щоб не перекладати вагони.
@acatcia
Жыл бұрын
@@supyk Так відповідаєте, ніби я вас звинуватив у чомусь. Я просто написав, що цікаво було б почути чи побачити більше про дебаркадер а ви тут мені щось про краків, інші міста.. я ж не докопуюсь. Чи вам підходять тільки лесливі коментарі?
@acatcia
Жыл бұрын
@@supyk і ще одне: дебаркадер - це не про залізничників а про архітекторів.