Тринадцятирічний Говард Хюʼм Піффард сидів на довгій деревʼяній лавці, поклавши голову на складені на старезну парту замурзані чорнилом руки. Він із сумом дивився у вікно, спостерігаючи, як білосніжні мартини ширяють у небі над майже безкрайнім смарагдовим полем. Народжений у далекій Калькутті, він як і тисячі інших вікторіанських дітей був відірваний від своїх батьків і відправлений під опікунство далеких родичів у холодну Англію, щоб здобути справжню освіту і стати істинним джентельменом.
Говард вчиться у Ланцінгу, і дивиться на поле з якого, через 33 роки здійснить свій перший політ.
Його «коник стрибунець» так ніжно прозвали перший саморобний літак Піффарда, постійно підстрибуватиме у спробах піднятись у повітря і у той, перший раз, пролетить пів милі піднявшись майже на 10 метрів над землею.
Піффард зпроектує ще кілька невдалих літаків, і у 1911 завершить експерименти з авіацією. Він випускник Королівської Академії мистецтв увійде в історію, як один із найвизначніших ілюстраторів своєї епохи і лише у другу чергу, як британський піонер авіації.
А Шоремський аеропорт? Він офіційно запрацює через рік після першого польоту Піффарда і з того часу постійно прийматиме і відправлятиме літаки.
20 червня аеропорту виповниться 113 років, що робить його найстаршим аеропортом у Обʼєднаному королівстві і другим, після американського Колледж Парку, у світі.
Коли живеш так довго, маєш про що розказати. Наприклад про те, що через два тижні після відкриття аеропорту пілот Гораціо Барбер вирушив в політ прихопивши із собою коробочку з лампочками Osram. Ця подія увійшла в історію як перший у світі зареєстрований вантажний рейс. І хоча летів Барбер із Шорема в Хоув, цю відстань сьогодні можна подолати пішки за пару годин, лідерство зафіксовано. І всі лампочки долетіли цілими і неушкодженими. Легко сказати, коли злітаєш з покошеного поля, а приземляєшся на підстрижений лужок. До речі повноцінна злітна смуга зʼявилась у Шоремі тільки у 1981 році. А до того доводилось стрибати, мов коник по травичці «приг-скок».