Людина - це ближній наш… Суспільство - також ближній наш, оскільки суспільство складається із людей. Кожній людині країна її - також ближній, бо країна складається із багатьох суспільств і складає ніби одну людину. А рід людський складений із великих суспільств, кожне з яких подібне великій і складній людині. (С 72) Для кожного з нас країна повинна стати ближнім в більшій степені, ніж община, бо країна складена із багатьох общин, і отже любов до країни ширша і вища ніж любов до общини. Більш важно, все ж, що любов до країни означає також любов до загального добра. Країна є ближній наш, тому що батьківщина подібна батькам нашим. Ми народжуємось в батьківщині, вона вигодовує нас, захищає і продовжує захищати нас від всякої шкоди. Людина повинна творити добро своїй країні із любові до неї і відповідно до потреб її, які можна розділити на потреби духовні і природні. Природні потреби мають відношення до громадянського життя і громадянського порядку, а духовні - до життя в дусі і до гармонії духовної. Країну нам належить любити більше, ніж самих себе: такий закон відбитий в серцях людських, який породив відомий принцип - всяка справжня людина поділяє його, - згідно якого, якщо країні загрожує ворог або інша біда, гідно вмерти за свою вітчизну, а солдату лише честь, якщо пролиє він свою кров за батьківщину. Так говорять люди, бо велика повинна бути наша любов. до власної країни. (ТСR 414) Простий солдат... якщо вірить він в Господа і сторониться він зла як гріха, якщо він чесно і віддано виконує свій обов’язок… входить в світ милосердя… Він не піддається бажанню до грабежу. Він ненавидить марне кровопролиття. Інша справа - якщо він в бою. Тоді пролиття крові не лякає його, і він не думає про це: він думає про ворога і бачить ворога, який бажає пролити його власну кров. Коли почує, все ж барабанний сигнал, який закликає припинити бій, солдат заспокоює лють свою. На полонених, взятих в бою, він вже дивиться як на ближніх, в залежності від їх причетності до добра. Перед боєм він піднімається думкою до Господа і вручає свою долю в руки Його. Після цього солдат переноситься думкою вниз і стає відважним, бо думка про Господа, яку несвідомо він ще зберігає в мозку своєму, залишається в душі його, і ця думка вище хоробрості солдата. Якщо в той час солдат загине, він помре в Господі; якщо виживе - він живе в Господі
@Elektra833 ай бұрын
супер
@Nikos34547 жыл бұрын
В Череповце концерт был лучше!!! Аня Лорак умничка, все мои кого я пригласил - ЛАДОШКИ ОТБИЛИ
@irenaeihvalde43 Жыл бұрын
👍💐🌹🌺❤️🇱🇻
@Vaselisk20248 жыл бұрын
Научится ли эта бабенка чисто интонировать вживую?
@Sava872
Жыл бұрын
Прикинь себе научилась и поёт как профессионал в живую рядом с ней никто не стоял в том числе ты
@Sava872
Жыл бұрын
А ты я вижу у нас профессионал своего дела выйди и спой охрененно😂
Пікірлер: 10
Браво Каролина !!! Потрясающий концерт !!!
Бесподобно!!!
🇵🇱🌹👍💋Braci!!!👍🤩🏵️💋💖😃😍💐
Людина - це ближній наш… Суспільство - також ближній наш, оскільки суспільство складається із людей. Кожній людині країна її - також ближній, бо країна складається із багатьох суспільств і складає ніби одну людину. А рід людський складений із великих суспільств, кожне з яких подібне великій і складній людині. (С 72) Для кожного з нас країна повинна стати ближнім в більшій степені, ніж община, бо країна складена із багатьох общин, і отже любов до країни ширша і вища ніж любов до общини. Більш важно, все ж, що любов до країни означає також любов до загального добра. Країна є ближній наш, тому що батьківщина подібна батькам нашим. Ми народжуємось в батьківщині, вона вигодовує нас, захищає і продовжує захищати нас від всякої шкоди. Людина повинна творити добро своїй країні із любові до неї і відповідно до потреб її, які можна розділити на потреби духовні і природні. Природні потреби мають відношення до громадянського життя і громадянського порядку, а духовні - до життя в дусі і до гармонії духовної. Країну нам належить любити більше, ніж самих себе: такий закон відбитий в серцях людських, який породив відомий принцип - всяка справжня людина поділяє його, - згідно якого, якщо країні загрожує ворог або інша біда, гідно вмерти за свою вітчизну, а солдату лише честь, якщо пролиє він свою кров за батьківщину. Так говорять люди, бо велика повинна бути наша любов. до власної країни. (ТСR 414) Простий солдат... якщо вірить він в Господа і сторониться він зла як гріха, якщо він чесно і віддано виконує свій обов’язок… входить в світ милосердя… Він не піддається бажанню до грабежу. Він ненавидить марне кровопролиття. Інша справа - якщо він в бою. Тоді пролиття крові не лякає його, і він не думає про це: він думає про ворога і бачить ворога, який бажає пролити його власну кров. Коли почує, все ж барабанний сигнал, який закликає припинити бій, солдат заспокоює лють свою. На полонених, взятих в бою, він вже дивиться як на ближніх, в залежності від їх причетності до добра. Перед боєм він піднімається думкою до Господа і вручає свою долю в руки Його. Після цього солдат переноситься думкою вниз і стає відважним, бо думка про Господа, яку несвідомо він ще зберігає в мозку своєму, залишається в душі його, і ця думка вище хоробрості солдата. Якщо в той час солдат загине, він помре в Господі; якщо виживе - він живе в Господі
супер
В Череповце концерт был лучше!!! Аня Лорак умничка, все мои кого я пригласил - ЛАДОШКИ ОТБИЛИ
👍💐🌹🌺❤️🇱🇻
Научится ли эта бабенка чисто интонировать вживую?
@Sava872
Жыл бұрын
Прикинь себе научилась и поёт как профессионал в живую рядом с ней никто не стоял в том числе ты
@Sava872
Жыл бұрын
А ты я вижу у нас профессионал своего дела выйди и спой охрененно😂