29 травня у рамках конференції «Культура і мистецтво в умовах російсько-української війни: художні стратегії, дискурсивні практики, вектори осмислення», яку організував ІПСМ НАМ України, відбулася презентація книжки Лариси Бабій «A Kind of Refugee: The Story of an American Who Refused to Leave Ukraine».
Лариса Бабій / @Larissa Babij - американка українського походження, живе в Києві від 2005 року, перекладає, пише і танцює. Її есеї та переклади опубліковані в різних виданнях, серед яких «Krytyka», «London Ukrainian Review», «The Evergreen Review», «Arrowsmith Journal».
У квітні 2024 року вийшла її книжка «A Kind of Refugee: The Story of an American Who Refused to Leave Ukraine» - збірка листів-дописів, які Лариса Бабій писала з України під час першого року повномасштабного вторгнення рф своїм знайомим за кордоном та публікувала в реальному часі на платформі Substack (akindofrefugee2022.substack.c.... Книжка написана англійською та звертається в першу чергу до іноземної авдиторії. Вона видана ibidem Press (Німеччина) у серії «Ukrainian Voices» www.ibidem.eu/.../A-Kind-of-R...
Лариса Бабій, яка народилася в США та переїхала до Києва в дорослому віці, була вдома в столиці 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії. Бабусі та дідусі Лариси покинули Україну, свою батьківщину, під загрозою втратити життя під час Другої світової війни, а за 80 років Лариса втікає від наступу російського війська.
«A Kind of Refugee» - це хроніка першого року повномасштабної війни очима української американки. Бабій розглядає українську культуру співпраці у містах, де збираються біженці та розподіляється гуманітарна допомога, а також всередині ЗСУ, де вона допомагає новому підрозділу, який виробляє власні дрони. Вона також розмірковує про своє американське виховання й особливо про те, як західні суспільства, сформовані травматичним досвідом Другої світової війни, ставлять власну безпеку на перше місце. Коли Лариса повертається до Києва восени, повітряні тривоги, прильоти російських ракет і тривалі періоди темноти структурують її дні.
Ця зворушлива розповідь про відповідальність за власний дім та за власну історію доповнюється трьома есеями про театр, які були опубліковані протягом 2015-2018 років. Есеї свідчать про те, що українці давно спрямовують зусилля на рефлексію складного минулого України та на створення сучасної політичної держави. Книжка написана з великою любов’ю до України та її людей; вона свідчить про хоробрість звичайних українців, які виборюють власну свободу, захищаючи рідну землю від жорстокого ворога.
«Сповнені енергією дописи Лариси Бабій з України проявляють людяність у людях, які живуть у нелюдських умовах війни. Іноді спостережливі, іноді гострі як осколки, ці свідчення Бабій проникають крізь туман тривалої війни, щоб ясно проявити екзистенційні ставки боротьби за Україну».
- Марія Соневицька, професор антропології та музики, Бард Коледж, США
«Яскрава розповідь Лариси Бабій про свої дні у Києві та подорожі зруйнованою війною Україною - ще й про нетривалу, але далекоглядну поїздку до США - стає парадигмою та важливим внеском до так званої літератури свідчення, обсяг якої зростає».
- Аскольд Мельничук, автор книги «The Man Who Would Not Bow»
Уривок книжки в українському перекладі: krytyka.com/.../netypova-bize....