Святе Таїнство Сповіді та Причастя Тіла і Крови Господньої
Найсокровенніше чудо, яке здійснюється у Святій Православній Церкві - це Причастя Святих Христових Таїн, у якому ми у вигляді хліба й вина, як заповідав Спаситель на тайній вечері (Мф. 26:26-28), приймаємо ДІЙСНЕ ТІЛО і КРОВ Господа Ісуса Христа - «Хліб Життя» (Ін. 6:35).
«Я - хліб життя, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам є Плоть Моя, яку Я віддав за життя світу (Ін. 6:51). Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін. 6:54-56).
Але для того, щоб причаститися «на зцілення, і очищення, і просвічення, і збереження, і спасіння, і освячення душі й тіла, на спільність із Духом Святим, на путь до життя вічного, на добру відповідь на Страшному Суді, не на суд і не в осуд», треба уважно, з великою побожністю підготуватися до прийняття Святих Дарів. «Тому-то, хто їстиме Хліб цей або питиме Чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крові Господньої… Бо їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє» - читаємо у апостола Павла (1 Кор. 11:28, 30).
Причастю мають передувати дні посту, зосередженої молитви, очищення душі й тіла в покаянні, діла милосердя, примирення з усіма, хто нас засмутив чи образив, боротьба зі своїми поганими звичками, самовиправданням, хитруванням, користолюбством, гнівом, осудом, багатослів’ям та іншими пристрастями, найперше ж - боротьба із самовиправданням, уважна перевірка свого життя за заповідями Божими. Таку підготовку до Св. Причастя ми називаємо говінням. Піст у ці дні триває від двох тижнів до 3-х днів (як кому по силі). Нам належить не лише не їсти м’яса, молочних продуктів та яєць, а передусім бути лагідними й милосердними з усіма людьми, утримуватися від подружніх стосунків, розваг, веселощів, суєтних новин, думок про скороминуще. Слід розмірковувати про свою долю у вічності, незмінні заповіді Господні, читати Євангеліє, твори Святих Отців, частіше бувати на богослужіннях, якщо дають змогу обставини, молитися сумлінніше й більше, ніж у звичайні дні.
Без сповіді можуть приймати Причастя лише діти віком до 7 років.
Сповідати потрібна гріхи, вчинені від попередньої сповіді (якщо це перша сповідь - то за все життя), виявляючи перед священиком усі згадані недобрі, гріховні вчинки, слова, думки, наміри та прагнення. Для того, щоб сповідь не була безладною, бажано її впорядкувати за заповідями Божими . Гріхи, навіть найсоромніші, затаювати не можна: «бо ти прийшов до лікарні, щоб не відійти тобі невиліко-ваним. А якщо затаїли - подвійний гріх матимете». Духовні рани лікує щире покаяння Богові при свідку - служителеві Божому, якому дана влада від Бога прощати й відпускати гріхи (Ін. 20:22-23). Через таку щиросерду сповідь душу людини незбагненно для розуму лікує Сам Господь, тому її названо Таїнством - одним із семи Таїнств Православної Церкви.
Уже з вечора перед Причастям потрібно утримуватися від їжі, а після півночі аж до Причастя не брати в рота ані крихти, ані краплини води (за винятком тяжко хворих , а також не курити й утримувати своє серце в чистоті й тиші.
Ввечері або вранці особливо уважно читають, крім вечірніх чи ранішніх молитов, молитви перед Причастям.
Причастя звершують на Божественній літургії. Коли священик виносить Чашу зі Святими Дарами (Тілом і Кров’ю Господньою), щоб причащати нас, ми підходимо, склавши руки на грудях навхрест (правицю згори), серцем і розумом проказуючи молитву, яку читає священик: «Вірую, Господи, і визнаю…» Після молитви із хресним знаменням робимо земний поклін та, підійшовши до Чаші, голосно називаємо своє ім’я. Приймаємо Причастя з увагою, обережно, щоб ні краплі з нього не впало, і після того, як нам витруть губи церковною хустинкою, цілуємо край Чаші, ніби саме пробите ребро Господнє, з якого витекла Животворча Кров Його, і відходимо побожно, щоб запити Святе Причастя теплотою (теплою водою з вином) і з’їсти шматочок антидора (святого хліба), який нам подадуть. А тоді вже, як відійдемо на своє місце у храмі, побожно хрестимося, дякуючи Богові. Після служби підходять до священика та цілують хрест і, ставши біля читця, слухають молитви після Причастя (якщо хто не зміг їх вислухати, нехай прочитає їх у себе вдома).Увесь той день не роблять земних поклонів і в чистоті, стримання і небагатослів’ї зберігають Христа прийнятого.
У випадку тяжкої хвороби треба негайно запросити священика додому для Сповіді й Причастя, щоб не вмерти без святого напуття і прощення гріхів - така смерть є великим нещастям.
Жінкам під час очищення не слід приступати до Святих Таїн. Ідучи до Причастя, і взагалі забираючись до храму, не фарбують губи, вдягаються скромно, якомога більше прикриваючи тіло, голову покривають хустиною чи капелюхом.
Чоловікам слід заходити на церковне подвір’я й до церкви з непокритою головою.
Ганна Куземська,
парафія Св. Архистратига Михаїла