Дякую вам за цікаву лекцію. В мене виникло питання. Раніше в радянських нормах в "Руководство по конструированию бетонных и железобетонных конструкций из тежелого бетона (без предварительного напряжения )" пункт 2.41 г) Рис. 26, була така вимога, що при анкеруванні арматурного стержня методом відгину його по дузі під 90 град повинна бути пряма ділянка довжиною НЕ МЕНШЕ половини довжини анкерування. В нашому ДСТУ Б В.2.6-156: 2010 я такої вимоги не знайшов. Чи є така вимога в єропейських нормах? Що на вашу думку може відбутися коли цієї вимого не дотриматися? Дякую!

@user-vo8uf8ur7x

2 жыл бұрын

Спробуйте погратись із формулою (8.1) Єврокода EN 1992-1-1 (вона згадується у відео для перевірки радіусу оправки). Зробіть таблицю в Excel, і варіюйте параметри: зусилля у стержні на початку гнуття, клас бетону, діаметр арматури, відстань між стержнями. Наприклад, у мене для арматури d25 А400С, бетону класу С25/30 та відстані між стержнями у 100 мм, потрібно щоб зусилля на початку згину були 40% від розрахункової міцності арматури при діаметрі оправки 7d. Тобто пряма ділянка стержня має бути 60% від розрахункової довжини анкерування. Якщо я б захотів мати 30% прямої ділянки, то діаметр оправки потрібно збільшувати до 12d. P.S. За золотий стандарт для себе я б прийняв 2/3 довжини анкерування - прямою ділянкою. У виключних випадках зменшував би пряму ділянку до 0.5*l_bd. Якщо потрібно менше, вирішував би іншими методами: зменшення діаметру арматури (наприклад, здовєні стержні). Якщо це анкерування випусків фундаменту - збільшував би товщину фундаменту.