Кімната. Леонід Данільчик.
Це мало насторожити. Але цукерка ще липла до щоки, а отже пригода тривала. Майнула мудра думка щодо телефонного дзвінка в дурку, але я вже натиснув на клямку… Двері легко, описуючи складну траєкторію задану кривими петлями, відчинились на мене...
Автор: Леонід Данільчик
Читає: Югин Кобилянський
Текстова версія є на літературній платформі Аркуш
arkush.net/book/2375/10
Авторські права на твір належать автору. Озвучення тексту здійснено з дозволу автора.
Пікірлер: 11
Дуже дякую за чергове чудове озвучення.Ви найкращий,завдяки вам Української стає більше.
Пане Югин, дякую за вашу працю, за чудове читання, з задоволенням послухав.
@eugenekobylianskyi
2 ай бұрын
Дякую, що слухаєте і коментуєте)
Дякую. Реально дуже круто. Озвучення просто бомбезне
@eugenekobylianskyi
2 ай бұрын
Дякую, дуже радий, що сподобалося)
Коментар на підтримку україномовного контенту. Ви найкращий,завдяки вам Української стає більше.
Цікаво було б почути продовження цього сюжету! Сподобався саркастичний мовний стиль автора, дякую за працю! Автору каналу бажаю розвитку і поліпшення дикторських можливостей!
@eugenekobylianskyi
2 ай бұрын
Щиро дякую за побажання) Також дякую, що слухаєте і коментуєте)
Цікавий твір. Шикарні образи та метафори. Сарказм Леоніда тішить слухацько-читацьку душу. Саме образність і гумор чіпляють мене у його творах. Дяка за озвучування Леонідової оповідки❤
@eugenekobylianskyi
Ай бұрын
Дякую, що слухаєте, коментуєте та даєте фідбек, то дуже важливо)
А от саме оповідання начебто й цікаве, але якесь недопрацьоване. Не дуже зайшло.