Хор імені Г. Верьовки - Ой у полі вітер віє
Музыка
Анатолій Авдієвський народився в один з найтрагічніших періодів української історії - 1933 році, який нині всі знають, як рік Голодомору. Його рідне село - Федвор (тепер Підлісне) Кіровоградської області.
Анатолій був старшим сином у сім’ї, яка виростила попри всі випробування п’ять дітей. Щоб врятувати їх від голоду, батькам вдалось вивезти родину на Одещину. Щоправда, світлин тих часів немає… А страшні спогади маестро чув у дитинстві від бабусі.
Дар Божий давав можливість Анатолію Авдієвському чути голос природи. Його сестра Валентина згадує, що він якось прибіг до неї та сказав, що чув, як співають піски. Він дуже любив відкрите море і піски навколо. Його рідна сестра зізнається, що як не намагалась, але не могла почути сама отих: «Дзень, дзень!», звуків, які видавали піски навколо моря, голос природи, який чув її старший брат.
Він пройшов шлях від хлопчика, що «грав» на кришках від каструль на маминій кухні, до народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, академіка Академії педагогічних наук України, Академії мистецтв України, професора, Герой України.
Анатолій Авдієвський прожив довге й насичене життя. Останні 50 років Анатолій Тимофійович був художнім керівником і головним диригентом Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.
На жаль, сьогодні вже не можна записати з ним інтерв’ю. Але маестро Авдієвський залишив чимало спогадів і одкровень про свої відкриття у музиці, народній пісні.
Українська народна пісня хорова обробка О. Пилип
солісти: Дана Кулаш та Сергій Біда
диригує О. Пилип
Пікірлер: 16
Сердечно дякую вам, дорогі наші соловейки, за подаровану насолоду! Та я впевнений, що ви зможете ще краще! Бо і у цієї чудової пісні, у вашого славетного колективу - велетенський потенціалі! І ви можете так вдосконалювати її виконання так, що вводитимете слухачів в екстаз. Але є серйозне зауваження-рекомендація-прохання. Ви - поширювачі прекрасної української пісенної спадщини. Вона виховує людину, торкаючи й пробуджуючи найкращі струни серця. Але це відбувається лише тоді, коли пісню не спотворено, коли виконується її цілісний текст, а не довільно вибраний його огризок. Недолугим чи зловмисно спотвореним виконанням можна дискредитувати найкращу пісню, і, тим самим, її благотворний влив на слухача можна замінити на шкідливий. У текстах українських пісень живе українська душа, до них закладено глибокі сенси і відчути й осягнути їх можливо лише за умови виконання пісень без спотворень та скорочень. Тож не «каструйте» їх довільним відкиданням частини закладених у них слів. Ви маєте справу з дуже тонкою і делікатною ментальною сферою нашого етносу. Потрібно бережливо відноситись до неї, ретельно вивчати предмет перед його оприлюдненням. На вас лежить повна відповідальність за передачу слухачеві всієї величі й краси народної пісні. Бо ж для більшості, особливо - молоді, ваші інтерпретації пісень часто будуть єдиним джерелом їх пізнання. Очевидно, що виконання саме цієї пісні в скороченому варіанті сильно обезцінює її. Бо ж до слухачів вами не було донесено цілісність та унікальну красу сюжетної лінії тексту пісні, цнотливої дівочої таємничості у взаємовідносинах з хлопцями та дотепності, яку було закладено до цієї пісні її творцями. Нижче надаю повний текст пісні «Ой у полі вітер віє» (який чув з дитинства), то ж, ознайомившись, зможете самі зацінити ту красу пісні, яку вами було навіщось з неї викинуто. Можна значно прикрасити виконання пісні включенням вторення окремих слів (але - уникаючи одноманітності , тобто - не у всіх куплетах підряд і по-різному (наприклад, один раз - чоловічим голосом, другий - жіночим)). Також відчувається природна потреба у відтворення того діалогу хлопця й дівчини, який закладено в текст - це додасть якості виконанню цього шедеврального твору. ******************************************************* Ой у полі вітер віє, а жито половіє, А козак дівчину та й вірненько любить, а зайняти не сміє. (Двічі) Ой тим її не займає, а що сватати має, Ой тим же він, ой тай не горнеться, а що славоньки боїться. (Двічі) Сидить голуб на дубочку, а голубка на дубці. ‒ Ой скажи, признайся, молода дівчино, а що ж в тебе на думці? (Двічі) ‒ Ой, чи я б та й дурна була, чи й розуму б не мала, Ой, щоби я тобі, молодий козаче, та й всю правдоньку сказала. (Двічі) Сидить голуб на черешні, а голубка ‒ на вишні, ‒ Ой скажи, признайся, молодий козаче, а що ж в тебе на мислі? (Двічі) А у мене те ж на мислі, що й у тебе на думці: Тебе пригорнути до свого серденька та й посидіти вкупці. (Двічі) Наснаги, успіху, високих злетів і щасливого творчого багатоліття вам, наші славні піснярі!!!
Гарна пісня, талановитий хор малює в моїй голові картину кохання. Тільки українські слова несуть справжнє послання пісні.
Дякую славетному хору за чудову українську пісню! 🌻👨👩👧👦🎶🇺🇦✨👶⚔️
Щоб зрозуміти суть та можливі прояви народу дуже важливо послухати його народні пісні🌻👨👩👧👦🎶!..
Ваше майстерне виконання🌻👨👩👧👦🎶 з першої хвилини зануряє у миниле й сьогодення українського народу, його високу культуру спілкування між собою та природою!..
Шана і велика повага до українського народу та його спадщини!
Чудове виконання ,пісня гарна ,гарні сильні голоси у виконавців , 👍👍
Чудово. Пам'ятаю цю пісню у виконанні Литвиненко-Вольгемут і Паторжинського (платівка була в дитинстві). Частіше викладайте на каналі нові роботи, щоб закрити оту ганебну горілу хату. Репутація заробляється весь час, а нищиться одномоментно. Успіхів.
@user-xo4tj7jz4w
2 ай бұрын
Я теж знаю цю пісню з платівки.А ще коли батьки співали.Господи, як це було давно...
Гарно .
Красиво.
Чудова пісня , дякую !
Наша пісня наша дума козацькая слава не вмре не загине , от де люди наша слава Слава України !
Отличное исполнение!
Лучший хор