Najstarsza wzmianka o miejscowości pochodzi z roku 1362. Od XIV wieku #Chmielnik znajdował się w granicach Wielkiego Księstwa Litewskiego. W 1434 roku został włączony do Polski, a w 1448 roku otrzymał magdeburskie prawa miejskie z rąk króla Kazimierza IV Jagiellończyka. Król Zygmunt I Stary w 1518 roku odnowił prawa miejskie. W związku z tym, że miasto leżało na szlaku tatarskim, w 1534 roku hetman wielki koronny Jan Tarnowski wzmocnił stary zamek i otoczył miasto wałem. Eryk Lassota w swoim Diariuszu określił w 1594 roku Chmielnik jako "wielkie miasto".
20 listopada 1651 roku zmarł w Chmielniku hetman wielki koronny Mikołaj Potocki.
W latach 1672-99 Chmielnik znajdował się pod władzą Turcji. W 1768 konfederaci barscy bronili miasta przez Rosjanami. U schyłku I Rzeczypospolitej stacjonował tu 3 Pułk Przedniej Straży Buławy Polnej Koronnej. W 1793 roku, w wyniku II rozbioru Polski, Chmielnik przyłączono do Imperium Rosyjskiego, gdzie był siedzibą gminy Chmielnik w powiecie lityńskim, w guberni podolskiej.
W 1860 w tutejszym kościele został ochrzczony Ignacy Jan Paderewski, który urodził się w pobliskiej Kuryłówce.
W 1989 liczyło 29 702 mieszkańców.
Na początku 2007 r. ogłoszono upadłość zakładu mechanicznego.
W 2010 r. na fasadzie kościoła odsłonięto tablicę pamiątkową w językach polskim i ukraińskim.
W 2013 liczyło 28 209 mieszkańców
Хмільник вперше згаданий 1363 року в літописі завдяки перемозі 1362 року війська литовського князя Ольгерда над військом татар, які були вщент розгромлені у битві біля річки Синюха, яке очолювали перекопські царики брати Котлубей, Качибей, також Дімейтер, котрі контролювали Поділля. Князь Ольге́рд оволодів Хмільником.
Князь Ольгерд віддав усе Поділля братам Коріатовичам. Вони побудували Меджибіж, Вінницю, Брацлав, Хмільник.
1389 року власником став Федір Корибутович. 1434 р. Хмільник переходить під владу Польщі, стає центром Хмільницького староства подільського воєводства (дивись розділ «Старости Хмільника»). 1448 р. місто отримало від великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика магдебурзьке право, пізніше підтверджене королем Сигізмундом I Старим. З одержанням статусу міста почали розвиватися ремесло, торгівля, виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. Польща вбачала у Хмільнику аванпост своїх володінь, зміцнювала його. 1534 року коронний гетьман Ян Тарновський сприяв зміцненню хмільницького замку, обнесенню його валом.
За люстрацією 1565 р. у Хмільнику було 250 димів 1350 мешканців, 4 попи, 7 жидів, 14 шляхетських домів. Існувала школа, 1585 року ректором був Християн Франкен.
1578 року місто забудоване дерев'яними будинками, замок на рівнині над Богом теж був дерев'яним.
1675 року місто мало 2 мости, 1 костел, 2 церкви в місті, 2 в передмісті, замок на горі, обнесений дубиною зі давньою баштою на зразок вежі з 2 рівнями зверху і двома внизу, всередині замку була дерев'яна резиденція.
Із 1434 до 1793 року (з малими перервами) Хмільник входив до Королівства Польського, Речі Посполитої, відіграв роль в козацьких повстаннях проти Польщі. У 1648-1667 роках входив до козацько-гетьманської держави.
Географічне розташування міста визначило його складну історичну долю, бо Хмільник розташований неподалік від Чорного шляху, яким рухалися татарські орди, залишаючи за собою страшні сліди насилля і руйнувань.
Після Брестської унії (1596 р.) посилився гніт корінного населення, що призвело до нових повстань проти шляхти. 1594 р. Хмільник звільнили козацькі загони Северина Наливайка. 1637 р. в місто увійшли козаки на чолі з Павлом Бутом. У період Визвольної війни українського народу (1648-1657 рр.) повстанські загони приєднувались до військ Богдана Хмельницького. Не раз замком оволодівали загони Максима Кривоноса. Місто часто було ареною боїв між козацькими і польсько-шляхетськими військами, що спустошувало місто.
В 1650 році в місті відбувся Синод провінціональний представників протестантських течій, який ухвалив рішення просити магната Анджея Лещинського звернутись із клопотанням («інтервенцією») до короля стосовно захисту їх прав та свобод.
З 1672 року по 1699 р. Хмільником заволоділи турки: укріпили замок, влаштували мечеть, у заростях ріки Бог прорили ходи. Безперервні бої між поляками і турками призвели до занепаду ремесла і торгівлі, місто знелюдніло.
1699 року Хмільник знову відійшов до Речі Посполитої. 1774 р. король Станіслав ІІ Август Понятовський подарував Хмільницьке староство своєму племінникові - Юзефу Понятовському.
У 1860 році Ігнацій Ян Падеревський, який народився в сусідній Курилівці, охрестився у місцевому костелі.
У Хмільнику знаходиться визначна пам'ятка архітектури - палац графа Ксідо, збудований у 1911-1915 рр. за проектом академіка Фоміна
#Автоподорож_Україна