26 травня 1953 року розпочалось найбільше повстання в таборах ГУЛАГ, яке очолив член молодіжної організації ОУН, фотограф-портретист, художник, перекладач Євген Грицяк. Це було найперше й найбільш масове повстання після смерті Сталіна. Воно тривало 61 день і саме з нього почалось реформування системи радянських таборів. Внаслідок цієї події, умови перебування в неволі політичних в’язнів, серед яких 70% були українцями, були спрощені.
Спогади Євгена Грицяка можна подивитися тут: • ГУЛАГ. Норильське повс...
• Євген Грицяк про повст...
• Євген Грицяк: спогади ...
14 ТРАВНЯ 1971 року (90 років) ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ЄВГЕН ГРИЦЯК
Лідер Норильського повстання 1953 року Євген Грицяк помер на 91-му році життя в селі Устя на Івано-Франківщині. Український інститут національної пам'яті висловлює співчуття рідним.
Євген Степанович найбільше відомий як один із лідерів повстання в Горлазі, що стало першим масштабним спротивом в'язнів комуністичній системі у таборах ГУЛАГу. У серці репресивної машини політв'язні вимагали дотримання прав людини.
У видавництві "Смолоскип" вийшли спогади Євгена Грицяка про ті події "Короткий запис спогадів: Норильське повстання, після повстання".
Правозахисниця, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку й засновниця Центру Тагора в Києві Мрідула Гош назвала Євгена Грицяка "українським Ганді" за те, що він послідовно відстоював і практикував ненасильницький спротив.
Багато в чому глибина особистості й сила духу цього українця, який прожив зовнішньо скромне життя, залишається невідомою широкому загалу. Євген Грицяк багаторічно практикував йогу, у таборах самостійно вивчив англійську мову й перекладав на українську праці з йоги, малював, а також у себе на батьківщині був відомий як цілитель.
У школі села Устя, де мешкав Євген Грицяк, функціонує музей його імені.
У Євгена Степановича залишилися донька Марта й онук Тарас.