Присвячую всім, кого зла доля закинула далеко від своєї країни у кого щей досі
болить серце і кричить душа... за таким далеким та рідним...
Я сьогодні прокинулась зранку,
Доторкнулася серця печаль.
Називають мене емігрантка,
А я дуже люблю рідний край.
Десь сумують за мною смереки,
Полонини і гори мої.
Та від них я так дуже далеко,
Лиш співають в душі солов'ї.
Приспів:
Емігрантка, емігрантка, емігрантка,
Таке слово для мене чуже.
Емігрантка, емігрантка, емігрантка,
Нехай Бог нас усіх вбереже...
Фотографії, діти, родина,
Мої сльози на руки падуть.
Де взялася лиха та година,
Що в далеку відправила путь.
Часто в снах у садах
я блукаю,
Йду в поля де густі пшениці.
У букети волошки збираю
І тримаю те щастя в руці.
Приспів:
Пригадаю холоднії зими,
Під ногами поскрипував сніг.
Моя пам'ять малює картини,
Біль у серці моєму заліг.
Мрію я повернутись додому,
Щоб ступити на рідний поріг.
Не бажаю я більше нікому,
Тих далеких незнанних доріг.
Приспів:
Автор Тетяна Горобець