Країна розглядає патріотів, як дурачків і просто не цінує. Але ти друже, дуже правий і є просто духом справжнього українського народу. Вклоняюсь!!!

4. Рими зійшли з небес всі нанівець… Тож закругляюсь і вклоняюсь земно! Коли є корінь, вірогідність на овець перетворитись, все таки, мізерна! Коли є корінь - є звідки рости стражденній нації, розірваній на карті… І ці багатотисячні хрести - лиш доказ, чого ці кордони варті! Лиш доказ, чого варта ця земля! Закутана у житі, як у горі… Під деревом завжди шипить змія… Рубіть її і не чіпайте корінь! Лиш дайте йому вчасно прорости, не затопчіть у хаотичнім танці, бо ці багатотисячні хрести - божественне шиття на вишиванці святої, сотворенної землі… Під деревом і досі чутно зло вам гучніше, що лунає від змії, й перебиває шепіт мого слова… Та лиш прислухайтесь, і крізь зміїну хіть почуєте мій голос непокорний тому шипінню, тільки не рубіть, коли почуєте мої слова, під корінь! Та й не мої вони, ви чуєте, слова! Оці слова, нестримне говоріння. Лиш голова моя його перелива у вашу голову для вашого коріння! Рости і тільки! Ось чого нам треба! Людьми ставати із пустих істот! І дерево дістане аж до неба, і яблуко вже зірве сам Господь!

Це мають транслювати у всіх школах... Не пам'ятаю, коли востаннє вірш так торкався душі... Неймовірно

1. У темряві намотане на палці рядно рядків для світла смолоскипів! Мою країну розривали пальці османів, посполитів, московитів! Віками, починаючи з монголів, рука тримала шаблю або чарку, одягнені сяк-так, культурно голі, як часто починали ми з початку! Під примусом міняли колір шкіри, а хто не хтів, - у тюрмах сипав бісер… Все менше було тих, хто з-під сокири, харкав кроваву правду в кагебістів! Потрапивши в полон асиміляцій, як молоко ковтали пропаганду, точили не мечі тепер, а ляси, і згадували мовчки про погане… І весь народ, у темряві обпершись, хрипів з Висоцьким чи бухав з Єсєніним. Гарні поети, особливо перший, але герої не в житті, - на сцені. Розстріляне відродження і «Спілка письменників», Світличний, Стус - «підземка». Хохлам дозволені гопак, жупан, сопілка і декілька рядків з Т. Г. Шевченка… Щоб сіяти бур’ян маріхуани, - зрубали дерево культури та історії. І ми блукали ніби Магеллани, а під ногами стукотів забутий корінь! 2 Безстрашно перетворюю в напалм ці уперті рими - заряджаю вірші! Країну розривали рідні пальці її синів, в різні часи, за м’ясо в пайці, та ми напевно… все таки… найгірші. І не тому, що довго манівцями ходили, переплутавши адреси, і малювали мужність олівцями під «лагідною» гумкою репресій… І не тому, що забували мову, такі були часи, промиті мізки… Ми всі русифіковані, панове, і всі лапшу глитали з тої миски… Це все було! Не треба ухилятись! І кожне покоління в чомусь грішне, хтось здатен був на бійку, хтось на ляпас… Та ми напевно… все таки… найгірші… Вже другий рік іде війна, вже другий кровавий рік, як не вщухає повінь із крові… Виривши окопи, - руки військового знайшли забутий корінь! А він чекав, а він чекав на зустріч, той корінь - мого краю пуповина… І я собі дозволю таку з уст річ: солдат знайшов, але отам і кинув… Та в тому ніц нема його провини, бо треба було братися за зброю! Солдат знайшов! А ми з вами повинні ізнову посадити отой корінь! В собі! В бою військовий його дав нам, і став на захист, доки рать пре Каїна…. Так ось, найгірші ми, - бо і подавно, і поготів той корінь не плекаємо! Дійшли до «шароварщини» і здулись, хіти всі переклали і спинились, змінили назви установ і вулиць, але чи справді ми самі змінились? В ефірах тільки рідною, а після зірки російською спілкуються в підсобках… Але і мовою хітова ваша пісня стрибає в шароварах і у шльопках! Психологічно важко, розумію, бо понт - не знищити, не розсікти, як атом… Цей козир часто у пригоді змію стає для того, щоб створити… стадо! Жаданий понт, як істинне люстерко суттєво несвідомої істоти… Коли захочеться його навіки стерти в собі, - тоді ти виростеш. Істотно. Та виростати важко, це супроти важкої течії гребти у штормі. Тому оточують здебільшого істоти, (не прикро як) суттєво несвідомі. Студенти дивляться російські серіали… Міністр освіти пише з помилками… Ось тільки-тільки слово проростало… І рідний корінь знову під ногами… Побачили, та швидко занедбали… Не вгледіли, щоби пробився корінь… Поки його солдати поливали та не водою, а своєю кров’ю! І залишались завжди вічно отакі Кіхоти в битві за оте своє коріння, які кидались на безсмертні вітряки, а стадо їх кидало… на коліна! Слово поета заглушив пустий гопак немитих ратиць після змінного взуття, і він читав в пустому залі, як? - Отак як я читаю вам усе своє життя! 3. Цей світ змінити неможливо, - аксіома. Але я спробую іще раз, не від того, що в мене не всі вдома, не всі вдома в мене давно, й не тільки в мене, Слава Богу! Я спробую, тому що це не вибір, це моя суть, це як ковток повітря, це як для річки риба, як для риби гачок, який її чекає, витри- маю іще вогонь в собі достоту, спалю увесь, у цьому вічнім хорі я несвідома і пуста істота, що ризикнула в собі виростити корінь! І врешті-решт, у цьому світі стати в кінці, забутим, непоміченим, - просту пізнавши істину, - що у галопі стада - останній, як не дивно, йде пастух. Цей корінь передав мені військовий, багатотисячний військовий із війни, для росту корінь цей - обов’язковий! Цей корінь ідентичності - він мій! Цей корінь - як фундамент особистості, культурний пласт і вічний каламар! Цей корінь, якщо виросте, - то виросте! Гілками залоскоче тіло хмар! У цьому корені сліпа сміливість бродить безстрашних, оп’янілих козаків, від сутички, горілки і свободи, у цьому корені шевченківські мазки і вірші, і протести, і заслання! Посвяти і накази кріпакам! Хмельницького підхоплене повстання об’єднує, росте і кріпне там! У цьому корені вся слава наша, сила, відроджується наново, але й нагадує, що не завжди щастило, і кров лилась частіше за єлей… Але боролась Україна-мати, втрачаючи найкращих із синів, хтось червонів від сорому, по хатах ховаючись, і в закутках синів, а хтось за волю червонів від крові, все так як зараз, зміни незначні… Моє коріння проростає… в слові! У цій ме-ди-та-цій-ній маячні! Нехай і маячня, але від неї є користь, ну, хоча б для одного героя, Котляревського Енея, з його Полтави, тільки і всього.

Я не знаю нікого кращого, хто вміє так експресивно читати вірші! Дякую, друже! 🤝🇺🇦

Переслухала ще раз.Це крик душі,скільки відчаю,і скільки правди.Аж сльози на очі навертаються.

Артем, дякую вам за ваші рядки і пісні. Дякую що ділитеся найціннішим🙏❤️

Дякую Артем за Вашу творчість і позицію. Ваші твори треба в школі вивчати і доносити майбутнім поколінням.

О-г-о... Мені аж прикро стало - дійсно столо зле, аж нудить... Бо то є - ми всі. Я впізав себе... Оце, так пробудження!!!! Оце, дійсно розбудив!... Неймовірно ... P.S.: Це наймогутніше, найпотужніше, що я чув від Лоїка!!! Ні одна пісня (реп-композиція) не спроможна змагатися з цими віршами!!!! Дякую за творчість! Це - навіть вище за Шевченка та інших (за рівнем упровадження і натису)

Як можна таааак валити словом?? Це просто нереально сильно! Я ваша фанатка, Артеме!!❤️❤️❤️

Це чистий текс Душевний Багао я хотів сказать Але пишу на єкрані. А просто говорить душа

…людьми ставати із пустих істот, і дерево дістане аж до неба і яблуко вже зірве сам Господь! 💛🔥

@user-ty5xr5ko1c

4 ай бұрын

Слова народжені…, під крилами янголів людяності…

Я напишу,щявіршик томний. Без редактори,без понта. Такий простий, Такий легенький. Як вчили в школі, Без,понта Все просто, Не Умовно. Щоб влучило, У всі серця. Ми,вистоїм, Своє козатство, Ми Українці, Ми Сім'я

Мій коментар у підтримку голосу, таланту ! Підтримку тому хто наші прчуття висловлює так талановити і влучно!! Нехай чує весь світ !

Брате мій я дякую тобі,за те що робиш ти життя моє хоч трохи кращім,я навіть і не уявляв коли у стаді був тоді,що обізнаність та свідомість буде за будь яку вагомість важче!Прослухавши твій потужний та складний для мене вірш,лежу зараз в теплій постелі у третій ночі,думаючи як там наші герої зараз лиш,від цих думок та твого вірша витираю свої спітнілі очі.Доначу Стерненку та Притулі,на вулицях допомагаю усім як можу,та відчуваю що цього замало їм на кулі бо досі гинуть діти неньки нашої та ще не мало у полоні хай боже їм поможе! 💛💙

@kolesopf

4 ай бұрын

не забувай місцевим хлопцям на дрони, для прикладу, донатити, бо Притула і Стерненко не панацея) Там донатерів, з горем пополам, вистачає

Потужно! Вперше в житті захотілося вивчити вірш, собі забрати в голову прям! Дякуємо Артем!

Воїн фронту культури воістину, дуже сильно і дуже влучно, експресивно сказано зі сцени! Наш маяк!

Декілька разів під час перегляду хотілося вимкнути, бо цей голос, цей текст - змушує боліти; але без болю не буде розвитку, тому обов'язково до кінця додивитися й роздумувати.

Дуже сильна поезія! Які чесні слова, які правдиві! Якби ж то їх всі почули і зрозуміли! Нам треба згадати своє коріння!

Оце декламування! Браво! Жадану би так читати свої вірші!

Дуже сильно... "Дуже важко змінюватись після 30, та ніколи не пізно вчитись любити і рости... "

Мурахи по шкірі! Дуже чесно, зачепив!

Артем найкращий 👍

Дуже глибокі думки ! Дякую за те, що робиш 🔥🔥🔥

Як урок історії України, ......

Дякую вам,ви творча геніальна людина.

Божеее🙏🙏🙏 дякуююю 😢😢😢

Сильно створено. Дякую.

Артеме, твоя творчість - це щось неймовірне! Це без перебільшення один із найсильніших віршів, які коли-небудь чув або читав. Дякую тобі величезне і, будь ласка, продовжуй, для тих небагатьох, хто любить замислитись, бо зараз це, на жаль, рідкість...

Сильно !!! Шкода ,що мало хто розуміє

Я ще не все сказав І хай,мене захейтять. Але тільки віршами. До вас пишу рядки, Я,легкими рядками, Почуйте зараз ви усі рядки, А не щоб потім ваші діти Нам квіти клали

💛 Слава Воїнам Світла на Многая Літа ☀️ Дякуємо і низький уклін Разом до Перемоги з Богом і по Життю 💙

СИЛЬНО

Неймовірно ! Вся правда у твоїх рядках ! 🔥🔥🔥

Артеме, ти кращий! Дякую тобі! Наснаги тобі та натхнення!

Яка крилатість…- "Вклоняюсь земно…»🙏🙏

Я Може, Легко написав,але під настрій Тьоми, Свій настрій передав

Колись твої вірші будуть вивчати в ураїнських школах. Браво!

Класно, так потужно і щиро, що аж захотілося збірку 2 придбати

Ти неперевершений!.. Дякую..

Дякую 🔱

👏👏👏👏 Браво👏, дуже сильно і актуально 👏

Дякую Вам

Сильні слова і емоційна подача...БРАВО

дякую 🙏🇺🇦

Bravo!!!

Я в захваті.Дуже сильно.

Могутньо! Вельми потужно, Артеме. Дякую!

Неперевшено! 👏👏👏

💥

+

Найгірші…

...і лиш одная половина вірша', його рядок, або ж його строфа, допомогли втекти простому українцю, від панського, кровавого ярма... То ж дякую Вам авторе - за творчість, чекаємо наступні "піввірша", які наповнюють, як хмиз, оте багаття, - костра, мого словесного вірша

Долучаюсь до оплесків 🤝

Нас в Харкові було лиж троє,ґ А,зараз?? Ніхто ,Кот повернувся,нас патріотів навіть не згадав

Возможно ты в чем-то прав. Люди добровольно отказывались от украинского языка, но ключевое слово тут "добровольно". А кто мешал развиться в украинскому языку, да, многие считали что это не круто, многие просто закрывали глаза, я не вижу в этом что-то плохое. Зато теперь запрещают говорить на русском в общественных местах (не всегда), навязывают украинский язык, также как и навязывали в своё время русский, но люди всё равно продолжают говорить на русском. И это неудивительно, украинский конечно ничем не хуже, но это просто язык общения. Любой язык это инструмент для передачи информации, в нём нет ничего особенного. Поэтому люди не видят разницы, они общаются как им хочется и это нормально

Рядки що вирвались душі Артема. І линули в масси.

Артем,пробач!? Відповідати ,буду я віршами. Ніхто не бачить,вза6алі Що робимо віками! Ми,прості люди ,а не вони. Ти пробивай свої ті думки в люди Якщо не не ми ,покажем людям правду, То мізки їм прожгуть вони.

Какой красивый язык, спасибо Артём!

мой батя хорошо играет и поёт под гитару . но о4ен 4ясто емоции которые его переполняют, особинно песни юности , портят исполнение . Артём не обессудь , прими на заметку . Like

Вот,чистая пропаганда!Что случилось с твоим мозгом,парень?!Была ведь светлая!И речь украинская лилась,что радовала слух...А теперь...Мазеповщина,сплошь...Шоу предателей!Как можно отказаться от своей Русскости!Ведь люди из твоей Полтавы,Николаева,Одессы....В 1906-1914,расселились по всей Сибири и Приморью....Ехали осваивать свободные земли,по тогдашним,Столыпинским реформам.Бабушка моя из под Одессы.В 1909,переехали в Омскую губернию.Ее старшие братья,уехали дальше....Мариинск.Никогда не зададитесь вы вопросом,почему названия сёл и городов,похожи....У вас один ответ-У нас это украли!Бабушка и мои деды,всегда называли себя-малоросами.Фамилия у них,простая-Жбанковы,Горбачевские,Пономаренко....Украина,сама,тридцать лет,крала Великую историю у своего народа.И ты Артём,своим ротом,продолжаешь её красть у людей,которые приходят к тебе.Сколько бы ты,не вкладывал эмоций и ненависти,в свой слог....Всё что стоит,на правом берегу Днепра и до самой Курильской гряды,сделано руками,в том числе,пионеров-первопроходцев из земель,от куда,ты родом.И название ей второе-Малая Родина.Тридцать лет....Тридцать лет,сделали из Великой страны и Великих людей,мелких,злобных,завистливых.....Тридцать лет кидали камни...Пора их собирать.

@user-oe2nd4fp7w

3 ай бұрын

Я русская! Но рождённая в СССР, значит и в моей крови есть украинская доля!))❤

@blessed994

3 ай бұрын

Мелкие, завистливые это вы! Он говорит об украинской идентичности!

@davidtatarashvili5812

3 ай бұрын

@@blessed994 какой идентичности?!В чём она заключается?В Бандере,Шухевиче?Вы забыли свою идентичность, когда стали разрушать памятники,миллионам погибших в ВОВ,украинцам.

А как же Киевская русь ? Не одна ли история у одного народа ? Здорово же нас разделил запад. Какими-то украинцами русских назвали, для того чтоб столкнуть лбами .

@kolesopf

4 ай бұрын

жертва пропаганди, какІето українці живуть в Києві, який заснований за довго до тисячного року, і мають слухати вас, хто живе в москві , яка заснована після тисячних років? Так хто і кому, що винен...? Ви свою природу демонструєте, тільки тим, що когось визволяєте, загарбавши при цьому чужі землі... А "как же царь"... ще б спитали... раби

@nightpredator890

4 ай бұрын

Всё изменилось много лет назад, сейчас глупо говорить что есть только один народ, теперь уже разные народы, разные страны

@blessed994

3 ай бұрын

Какой запад?! Путина запад надоумил оккупацией заниматься?! О чем вы?!