Доценко Андрій Олександрович народився в Сумах 16.06.1975 року, закінчив машинобудівний технікум, працював менеджером з продажу сільгосптехніки. Коли донці виповнилося 15 -ть родиною переїхали до Польщі, аби донька продовжила навчання там.
Андрій Доценко двічі добровільно мобілізувався на війну - у 2014 і 2022 році 06.05.2014 року став до лав ЗСУ за покликом серця, служив в 15-ому батальйоні в підрозділі розвідки. Проходив службу на кордоні з РФ в селищі Мілове, Луганської області, пізніше в селищі Піски, Донецької області.
В лютому 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, Андрій лишив родину в Польщі і повернувся в рідне місто Суми. Він не розумів, як можна не захищати країну, коли вона в небезпеці. Одразу по поверненні пішов у ТЦК. Йому сказали чекати і він вступив до добровольчого формування. В березні 2023 року знову пішов до ТЦК, а на наступний день з речами поїхав до міста Болград. Він дуже пишався, що його обрали до підрозділу Морської Піхоти. Згодом його направили до Великої Британії на навчання, де група під його командуванням продемонструвала найкращі результати. Він був зарахований до 88-го окремого батальйону 35-ї бригади Морської Піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Коли герої звільнили село Сторожеве не Донеччині, Андрій Доценко, позивний ДОЦ, став телезіркою, а репортаж з його участю облетів всю Україну.
13.06.2023 під час штурму позицій противника в районі населеного пункту Старомайорське, Донецької області, загинув, врятувавши ціною власного життя своїх побратимів.
Андрій завжди любив свою країну і був вірний їй, тому родина зареєструвала петицію та збирає підписи за присвоєння йому найвищої державної нагороди - Герой України (посмертно)