Якщо рахувати за формулою, яку ви навели на початку, то при КСХ=2, виходить що 1/3 енергії відбивається. Чому тоді тільки 11% йде на нагрів? Чи там теж тільки 1/3 йде на нагрів, а решта знов відбивіається? Відразу скажу, що я далеко не експерт в цій галузі, тому питання можуть бути примітивними. Дякую за контент.

@Sarmintu

28 күн бұрын

При КСХ = 2 дійсно коєфіцієнт відбиття 1/3. Але це коєфіціент відбиття по амплітуді. А потужність пропорційна квадрату амплітуди. (1/3)^2 = 0.111. Тож відбивається 11% потужності.

@dmytromykhailiuta9268

20 күн бұрын

Єнергія витрачаеться або на на нагрів, або на випромінювання. Иншого шляху нема.

Дякую друже! Це було корисно. Як і всі твої попередні відео. Бубінець увімкнений, чекаю твій классний технічний україномовний контент!

Дуже зрозумілий розбір! Дякую за вашу роботу, робите дуже якісний контент.

Лайк не глядячи, як то кажуть. Дякую за актуальну тему і за зрозуміле пояснення.

Сильно 💪🏻 Не знаю, коли ти це все встигаєш! Додавай англійські субтитри, щоб пускати відео в маси.

Корисна практична інформація. Сподіваюсь що надана інформація буде корисною в майбутньому.

Дякую, Святий Тарантіно! Цікаво і зрозуміло. У мене з відео напрошується висновок, що при всіх однакових умовах Ксх зв'язаний з дожиною хвилі та довжиною кабеля по якому йде ця хвиля. Піду щось розумне почитаю.

Чергова кльова тємка Подякував!

Дякую

КСХ метр, навіть, найпростіший, з Алі, все ж таки треба мати. Тоді з являється можливість досить легко відрегулювати частоту резонансу антени. І не обо в язково підрізанням чи підпилюванням її елементів. Можна і простіше- обмотуючи активну частину антени ізолентою чи там термозбіжною трубкою - знижуємо частоту. Чи, знімаючи подібні елементи - підвищуємо. Тобто, начебто діелектричні матеріали корпусу антени ще й як впливають на резонансну частоту.

Дякую за роз'яснення!

Дякую за відео, цікаво і змістовно

Цікавий експеримент. Дякую за тверезість у трактуванні результатів! Мені Ваш контент дуже подобається. Подача людська)

Вау, дядько! Розкішна практика! Дуже сподобалося.

Дякую за експеримент!

Супер контент!

Класне відео. Але бачив в ФБ також відео, де автор порівнював LiteVNA та професійний векторний аналізатор - і виявилось, що на високих частотах LiteVNA може сильно брехати.

@holytarantino

24 күн бұрын

Але лайтвна найпопулярніший серед любителів із-за низької ціни (відносно інших векторних аналізаторів) і все ж хоч якісь приблизні цифри та й показує. Я замінював ним ксх антенок на втх від одного виробника (який розповідав що у нього там професійні за кілька 10 тисяч доларів обладнання) - на них були промарковані канали на яких краще передає сигнал. У мене на заміірах вийшли інші канали, але все ж у тому діапазоні. До того ж, такий пристрій показує браковані антенки (у мене так траплялося коли активна частина тільки терлася об конвектор коаксіалки і із-за 3д друку цього не було помітно). Тобто, свої 100+ доларів відпрацьовує

@ArchonLicht

24 күн бұрын

@@holytarantino Власне - популярний через низьку ціну. Але низька ціна це низька якість - це просто треба мати на увазі.

це краще відео що я бачив на цю тему. Але є питання, якщо ксх високе (більше 1.6), і частина єнергії повертається, хіба вона не вступає в резонанс і не збільшує кратно перешкоди? Воно наче має в пигтейлі розсіюватись і створювати серьйозні проблеми сигналу.

@holytarantino

28 күн бұрын

Цікава думка. Спробую на аналізаторі глянути що покаже

@nazarolshevskii5482

27 күн бұрын

стояча хвиля, це, якраз наслідок. власне це і є той резонанс, про який ви говорите. так як пряма і відбита хвиля- це одна і та сама хвиля (по частоті, звісно, але протилежна за напрямком поширення і амплітудою), то теоретично, єдиний наслідок, це ось ця стояча хвиля. (навіть не знаю яку хорошу аналогію навести ... ). кароч. відбита хвиля завжди в протифазі до прямої, це як м"ячик, що відбився від стіни і поскакав в протилежному напрямку. він ж не вертається по тій самій траєкторії, а наче продовжує свою траєкторію, але в попередньому напрямку. І, насправді не важливо скільки енергії прийняла антена, чи інше навантаження, якщо лишити просто відкритий роз"єм, то будуть точки, де КСХ буде рівне одиниці. КСХ - це показник, наскільки ефективно ми передаємо енергію. а не про її кількість. ще хороше питання де взагалі енергія розсіюється. я думаю, частково відбиваючись на з"єднаннях, частково затухаючи.

Дякую за відео. Міряти КСХ з адаптером не можна. В адаптері сигнал затухає, тому вихідний і відбитий сигнал втрачається і прилад покаже 1 (відбитий сигнал не повернувся?, але це не так. Сигнал відбився, але затух у перехіднику коли повертався.

Блін. Пояснюю: коли ми говорим про КСХ , ми говорим про якість передачі. Чим ближче до 1 ксх тим ефективніше використовується потужність передачі. Але це ні яким чином не стосується в данному контексті здатності антени приймати сигнал. А як ви зрозуміли- радіозв'язок це 2х стороння чорна магія. Щодо прийому сигналу розбирайтесь з антеноконструюванням.

@holytarantino

24 күн бұрын

Намагався розібратися у цьому питанні, і прийшов до висновку що ксх дійсно показник якості передачі, але й для приймання цей коефіцієнт впливає на співвідношення якість/шум (по тій же причині неузгодженості опорів), тобто чим більш далі від 1 ксх, тим більше шумів буде у прийнятому сигналі. Для спрощення цього не вказував. Якщо це не так, то чи є інший показник який можна буде зняти векторним аналізатором і по якому можна сказати наскільки антена добре буде приймати?

що ще треба висвітити- це балуни. Воно дійсно непогано вирівнює опір. Ну і КСХ також. А робиться дуже просто.

@holytarantino

24 күн бұрын

Користуєтеся ними?

@chuvak_s_troi

24 күн бұрын

@holytarantino стадія експериментів. Начитався літератури, пробую робити. Не можу сказати, що вже спец )

Треба ще на опір дивитись разом із значенням КСХ. Опір має бути біля 50 Ом.

@holytarantino

24 күн бұрын

Хіба ксх якраз і не залежить від того наскільки опір близький до 50 Ом?

@Robbie1911ua

24 күн бұрын

@@holytarantino ні. Може бути гарний КСХ показник при невідповідному опорі.

@Robbie1911ua

24 күн бұрын

Відповідно, по КСХ наче все ок, антена має працювати. По факту, якщо опір на тій частоті далекий від 50 Ом, то буде фігня.

в кінці заплутався. не 55мВт а 550мВт. А якщо при 2,5Вт вихідної потужності VTX споживає 7-10Вт від АКБ то ці 550мВт перетворюються в 2 Вт нагрівач. Тому при максимальних потужностях VTX краще мати антену і пігтейл з найменшим КСХ на потрібній частоті.

@holytarantino

20 күн бұрын

По цифрам заплутався, але суть та сама. Дякую за зауваження)

Так а шо ми роздивляємось ксх для приймання?

@holytarantino

9 күн бұрын

Думав, що для приймання ксх теж впливає, записав і інші тести kzread.info/dash/bejne/iIiix7Suf8u1pMo.html

треба було ці антени ставити на VTX а не на прийом, тоді б різниця була очевидна

@holytarantino

9 күн бұрын

це так, зробив kzread.info/dash/bejne/iIiix7Suf8u1pMo.html

@dferens

9 күн бұрын

@@holytarantino як мені пояснював один пілот, суть навіть не в тому що VTX буде краще передавати сигнал, а в тому що антенка з великим SWR спалить VTX якщо виставити велику потужність, тому що відбита хвиля може перетворитись лише в тепло на підсилювачі.

SWR не має відношення до антени. До навантаження має.

@holytarantino

9 күн бұрын

Думав, що для приймання ксх теж впливає, записав і інші тести kzread.info/dash/bejne/iIiix7Suf8u1pMo.html

@dmytromykhailiuta9268

9 күн бұрын

@@holytarantino , звісно що впливає. Нема узгодження нема прийому всій потужності.

Цікавий і абсолютно безглуздий експеримент. Мірять КСХ який впливає на здатність антени ефективніше випромінювань, а антени встановлювати і порівнювати на ПРИЙМАЧІ. Звісно що різниця буде незначна, адже передача антена то одна й та сама ;) чи то тільки я помітив що в тесті дрона випробовувані антени ставлять на приймач, а для приймача ксх не важливий бо там не відбивається нічого від антени і не повертається назад ;)

@user-qs2qz1fw2x

26 күн бұрын

КСХ однаково важливий для прийомної антени і для передавальної. Якщо антена приймача не узгоджена з фідером, то частина енергії відбиватиметься назад в ефір і впаде чутливість системи антена-приймач.

@OleksandrGavenko

26 күн бұрын

Все вірно. КСВ на прийом не впливає майже ніяк, антенки потрібно було тестити ставлячи на дрона, тобто двічі злітати на ту саму відстань прикручуючи різні.

@a-radio_com_ua

26 күн бұрын

КСХ показує узгодженість тракту на цій частоті. І це важливо як для прийому, так і для передачі.

@OleksandrGavenko

26 күн бұрын

kzread.info/dash/bejne/hpdordGddZqtltI.htmlsi=RBgWemf1NTU-LQsF каже що вакумні лампи і FET працюють по вольтажу і відбиття нічого не дає. Для біполярних важливий струм, тобто потужність, але на приймачі відбиття не змінює SNR - бо шуми так само пропорційно затухають, тут аби не вийти за поріг чутливості підсилювача. У всіх випадках SWR на прийом не впливає драматично

@a-radio_com_ua

26 күн бұрын

@@OleksandrGavenko І він правий, ви не спалите приймач на відміну від передавача високим КСХ. Але якщо антена резонує на іншій частоті (не резонує на нашій), то вона менш ефективна на нашій частоті. Якщо є неузгодження імпедансу, то сигнал частково повертається назад від місця неузгодження. Краще не теоретизувати, а візьміть аналізатор і перевірте на практиі.

Дякую за згадку мого відео! І дякую за корисний контент!