І крізь вуаль я побачу твою печаль Твої очі, як кришталь, А з них сльози І мені так жаль Все, як ти хотіла: Ти в білому платті, Але цей вальс Ти танцюєш і плачеш, Серце розбила і полетіла, А моїх очей, мабуть, Вже не побачиш... Все, як ти хотіла: Ти в білому платті, Але цей вальс Ти танцюєш і плачеш, Серце розбила і полетіла, Але не з тим Танцювати хотіла... Скажіть, по чому кохання?.. Я куплю, щоб більше Не мати страждання. Чи краще, щоб просто Відрізали пам'ять, Бо серце це вам не камінь... Це рани, які залишились На пам'ять, це біль, Яку не залити стаканом... Навчи мене жити, щоб ніколи, Нікого, як тебе не любити!.. Згадаєш ще не раз Ті наші ночі, як на зорі Я дивився в твої очі, Блакитні очі... Ти говорила, що кохаєш, А насправді просто моє серце Спопеляєш, холодом вбиваєш... Все, як ти хотіла: Ти в білому платті, Але цей вальс Ти танцюєш і плачеш, Серце розбила і полетіла, Але не з тим Танцювати хотіла... І крізь вуаль Я побачу твою печаль... Твої очі, як кришталь, А з них сльози І мені так жаль... Я знайшов тебе, Де більше таких нема, А зараз на тобі Печаль і біла фата... Я кохав тебе, неначе Це солодкий сон, Я зараз сам на самоті, Шкода, що це не сон... Забуваю твої очі, Задихаючись, а ти кружляєш В сукні з ним, Слізьми вкриваючись... Не забувай моє ім'я, Хоч може й треба так, Мабуть, щаслива будеш ти, А я - самотній птах... І крізь вуаль Я побачу твою печаль... Твої очі, як кришталь, А з них сльози І мені так жаль...